Реферат: Глобальне громадянське суспільство

Узагальнюючи, назвемо ознаки глобального громадянського суспільства:
- відокремлена від новостворюваної глобальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних утворень) сукупність структур, яка складається з громадян, їх добровільних асоціацій і об’єднань, соціальних груп, націй тощо;
- вільні відносини між суб’єктами глобального громадянського суспільства;
- поцінування громадянських прав і прав націй та народів вище за глобальні (наддержавні і міждержавні) угоди та державно-національні закони;
- забезпечення прав і свобод особистості, можливостей реалізації її інтересів і прагнень, політичного, ідеологічного, релігійного, етнічного та інших видів плюралізму;
- наявність приватної власності, вільної конкуренції, вільних відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками, тобто ринку;
- саморегуляція відносин між людьми, їх асоціаціями і добровільними об’єднаннями на основі соціальних і психічних норм – регуляторів суспільного життя;
- розмаїття соціальних, інтелектуальних, наукових, культурних та інших ініціатив;
- збереження національних, соціальних та інших традицій, культури тощо.

Особливим предметом політології глобального світу в контексті вивчення глобального громадянського суспільства, на нашу думку, мають бути:
- теоретичні і практичні аспекти архітектури і функціонування глобальних (міжнародних неурядових і транснаціональних) громадських організацій;
- проблеми становлення структур і елементів глобального громадянського суспільства та взаємовідносин між ними;
- специфіка становлення глобальної, цивілізаційно-регіональної, національної (етнічної) та локальної суспільної свідомості;
- вплив формальних (наддержавних і міждержавних) та неформальних (міжнародних неурядових і транснаціональних) глобальних організацій на становлення, функціонування і розвиток глобального громадянського суспільства та його національних моделей;
- вплив особливостей становлення, функціонування і розвитку окремих суспільств, організованих в держави-нації і національні моделі громадянського суспільства, на глобальний розвиток людства, зокрема на становлення і розвиток глобального громадянського суспільства та інших держав-націй і відповідних національних моделей громадянського суспільства;
- вплив окремих особистостей, еліт, соціальних груп на розвиток глобального громадянського суспільства та людства в цілому.

Визначившися з глобальним громадянським суспільством як особливим предметом політології глобального світу, необхідно розібратися з методикою та методологією досліджень проблем становлення і розвитку глобальної спільноти в означеному вище контексті.

На нашу думку, підходи у дослідженні особливостей глобального суспільства і, зокрема, глобального громадянського суспільства, не повинні кардинально відрізнятися від аналогічних підходів, напрацьованих в традиційній політології.

У цьому випадку принципова різниця полягає лише в тому, що, на додаток до політичних проблем суспільства, організованого в державу-націю і відповідну національну модель громадянського суспільства, додаються проблеми взаємин цього суспільства з іншими суспільствами у поєднанні з системним ефектом глобального управління і комплексної взаємозалежності країн світу, що глобалізується.

Отже, методика політології глобального світу, на нашу думку, має розглядатися як арсенал комплексних методів вивчення й аналізу функціонування політичної сфери глобального суспільства у поєднанні з економічною і духовною його сферами.

У цьому зв’язку логічно зазначити, що методика дослідження глобального громадянського суспільства є сукупністю комплексних методів вивчення й аналізу структур та елементів глобального громадянського суспільства і зв’язків між ними, які виникають і розвиваються в процесі функціонування суспільної сфери.

У свою чергу, методологія дослідження глобального громадянського суспільства має розглядатися як сукупність пізнавальних принципів дослідження глобального громадянського суспільства у поєднанні з дослідженням проблем новостворюваної глобальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних політичних структур), а також структур і елементів регіонального, місцевого (локального) управління і самоврядування, що фактично є технологією використання названих вище методів вивчення й аналізу.

Ця технологія повинна бути концептуально та ідеологічно вибудованою, має об’єднувати методи класичних політологічних досліджень з методами, процедурами і процесами, технічними прийомами і засобами дослідження, аналізу, перевірки й оцінювання здобутих даних, які використовуються суміжними науками, насамперед теорією міжнародних відносин.

Умовно методи дослідження глобального громадянського суспільства можна поділити на такі групи:
- загальнологічні: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, теоретичне моделювання;
- теоретичні: мисленнєвий (віртуальний) експеримент, математична формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетичний перехід від абстрактності до конкретності;
- соціологічні: вивчення документів (контент-аналіз), анкетування, інтерв’ю, експертне опитування, спостереження, вивчення соціальних настанов, соціально-політичний експеримент;
- соціально-психологічні: вивчення документів (контент-аналіз), когнітивне картування, соціометричне опитування, тестування, шкалування, спостереження, соціально-психологічний експеримент;
- порівняльно-історичні: історичного опису, конкретно-історичного аналізу, порівняльний, періодизації, хронологічний ретроспективний;
- емпіричні (експлікативні): практичний експеримент, аналіз статистичного матеріалу, контент-аналіз, івент-аналіз, конкретне моделювання;
- системно-функціональні: системний метод, декомпозиція, композиція, інституціональний та функціональний методи, структурно-функціональний аналіз;
- прогностичні: висновки за аналогією, метод простої екстраполяції, дельфійський метод, метод побудови сценаріїв, аналіз детермінант і змінних, спектральний аналіз, комп’ютерна симуляція;
- діяльнісні (теорії прийняття рішень): раціональний, послідовних порівнянь, змішано-скануючий, теорії груп, ігрова теорія тощо.

Список использованной литературы:

1. Бебик В. Політологія для політика і громадянина. - К., 2004.
2. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент глобального суспільства: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. - К., 2005.
3. Бебик В. Освіта у глобальному суспільстві: проблеми і перспективи // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти (за ред. В. Бебика).- К., 2004.- С. 18 – 25.
4. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // МЭиМО. - 2004. - №8. - С. 54 – 60.
5. Иноземцев В. „Nation-building”: к истории болезни // МЭиМО. - 2004. - №11. - С. 14 – 21.
6. Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география. - М., 2002.
7. Цыганков П. Теория международных отношений. - М., 2003. Бесплатно скачать реферат "Глобальне громадянське суспільство" в полном объеме