Порівняльна характеристика образів Устини та панночки ("Інститутка")
I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка - розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.)
II. Основні риси характеру.
1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. Щиро співчуває Катрі, заступається за стареньку бабусю, від'їжджаючи до міста, прощається з нею, як із рідною матір'ю. Допомагає і хазяйці у місті. Панночка ж із презирством і зневагою ставиться до бідніших за себе людей. Коли кріпаки лікаря зустріли її хлібом-сіллю, вона дуже розсердилася. Крім ненависті й роздратованості, нема ніяких почуттів у панночки до кріпаків.)
2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. (Устина доброзичлива, лагідна. Навіть свою мучительку не проклинає, а здивовано думає: "Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!" Панночка ж дуже жорстока, зла. Вона знущається з Устини, б'є стареньку бабусю, примушує всіх тяжко працювати.)
3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. (Устина неписьменна, але вона спостережлива, уміє правильно робити висновки з побаченого чи пережитого. Панночка ж навчалася в Інституті благородних дівиць, але всі науки, за її власним висловом, "в одно ухо впускала, а в друге-випускала". Вона нічому не навчилася, коло її інтересів було обмежене трьома предметами: музикою, танцями й французькою мовою. Розповідь панночки про навчання справила неприємне враження навіть на кріпачок, і вони роблять правильний висновок: "...чого там панночки нашої не навчено! А найбільш, бачся, людей туманити!")
4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. (Устина глибоко й щиро кохає Прокопа. Потішає в горі, допомагає зносити тяготи солдатського життя. Сім років чекала вона чоловіка, ні на хвильку не забуваючи про нього. Протилежне почуття у панночки. Щодня якісь примхи. А одружившись із лікарем, не рахується з його думкою, підкоряє його волю. Спостерігаючи за ставленням панночки до лікаря, Устина зауважує: "Чудне панське кохання".)
5. Ввічливість Устини та грубість панночки.
III. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. (Марко Вовчок, домагаючись художньої правди, показала величезний контраст між зовнішністю панночки та її характером, бо бачила красу людини в людяності, щирості, доброзичливості. Портрет же Устини повністю гармонує з її внутрішніми якостями.)
IV. Ставлення автора до образів Устини та панночки.
II. Основні риси характеру.
1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. Щиро співчуває Катрі, заступається за стареньку бабусю, від'їжджаючи до міста, прощається з нею, як із рідною матір'ю. Допомагає і хазяйці у місті. Панночка ж із презирством і зневагою ставиться до бідніших за себе людей. Коли кріпаки лікаря зустріли її хлібом-сіллю, вона дуже розсердилася. Крім ненависті й роздратованості, нема ніяких почуттів у панночки до кріпаків.)
2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. (Устина доброзичлива, лагідна. Навіть свою мучительку не проклинає, а здивовано думає: "Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!" Панночка ж дуже жорстока, зла. Вона знущається з Устини, б'є стареньку бабусю, примушує всіх тяжко працювати.)
3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. (Устина неписьменна, але вона спостережлива, уміє правильно робити висновки з побаченого чи пережитого. Панночка ж навчалася в Інституті благородних дівиць, але всі науки, за її власним висловом, "в одно ухо впускала, а в друге-випускала". Вона нічому не навчилася, коло її інтересів було обмежене трьома предметами: музикою, танцями й французькою мовою. Розповідь панночки про навчання справила неприємне враження навіть на кріпачок, і вони роблять правильний висновок: "...чого там панночки нашої не навчено! А найбільш, бачся, людей туманити!")
4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. (Устина глибоко й щиро кохає Прокопа. Потішає в горі, допомагає зносити тяготи солдатського життя. Сім років чекала вона чоловіка, ні на хвильку не забуваючи про нього. Протилежне почуття у панночки. Щодня якісь примхи. А одружившись із лікарем, не рахується з його думкою, підкоряє його волю. Спостерігаючи за ставленням панночки до лікаря, Устина зауважує: "Чудне панське кохання".)
5. Ввічливість Устини та грубість панночки.
III. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. (Марко Вовчок, домагаючись художньої правди, показала величезний контраст між зовнішністю панночки та її характером, бо бачила красу людини в людяності, щирості, доброзичливості. Портрет же Устини повністю гармонує з її внутрішніми якостями.)
IV. Ставлення автора до образів Устини та панночки.
|
|
Отзывы пользователей: Порівняльна характеристика образів Устини та панночки ("Інститутка") - Вовчок Марко
УлясяТвір "Інститутка" мені сподобався найкраще.
Автор показує що ми всі повинні бути трохи добрішими; як Устина.
Ми повинні бути щирішими; якщо хтось тебе образив; відповіш добром.
| Добавить комментарий | ↑ в начало |
