В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ,
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт...
Цвіти і сяй, моя державна...
(О. Олесь)

У природі існує безліч звуків. Є мелодійні, які радують душу - це спів птахів, гомін лісу, шелест трав, шум моря...

Та наймелодійнішими, наймилішими для людини є звуки рідної мови. її значення для людини важко переоцінити. Існує багато припущень, як виникла мова, та безсумнівно одне: лише людині притаманний цей дар Божий. "Спочатку було Слово. І слово це було Бог..." - так пише Біблія, велика книга мудрості.

Мова для людини не є лише засобом спілкування, вона є невід'ємною часткою самої особистості, бо за мовою можна пізнати саму людину, її погляди, її вдачу.

Слово - це найдієвіша зброя, гостріша за меч. Добре слово часто більше допомагає, ніж десять рук. І навпаки і зле слово може відбити охоту до будь-якої праці. Саме в словах криються найпотаємніші думки.

Звичайно ж, існує музика, живопис, через які людина може спілкуватися, яскраво передавати свої настрої, почуття. Та найповніше, найширше, найточніше можна це зробити лише через мову.

Роль мови для людини - це саме життя. Доки живе мова, доти живий і народ. Любімо її, вивчаймо, розвиваймо її. Борімося за красу нашої мови, за її правильність, за її багатство.