Привіт, Оксано!

Відвідавши нашу столицю, Київ, вирішив одразу написати тобі листа.

Отож я на власні очі переконався, що мальовничішого міста, ніж Київ, мабуть, немає в світі. Златоглавий, білосніжний велетень, який підпирає небо дзвіницями соборів і церков, дуже мне вразив.

Оксано, ти мала рацію! Екскурсія Національним Києво-Печерським заповідником захоплююча. Найбільше мені сподобалась будова Великої Лаврської Дзвіниці, про яку ти мені розповідала. Вона була побудована в XVIII столітті, але краса її збереглася і до сьогодні. З неї відкривається прекрасний краєвид: панорама міста, Дніпро, зелене буяння лісів та парків, золоті верхи церков та інше.

Звісно, я побував й у печерах, де Святі мощі лежать у скляних домовинах.

Уявляєш, у Києві, на виставці мікромініатюр М. Сядристого я бачив підкопану блоху, кобзаря завбільшки з кісточку вишні, шахову дощечку, зроблену на КІНЦІ ШПИЛЬКИ.

Оксано, приїжджай краще в гості, я стільки хочу тобі розповісти...

Чекаю з нетерпінням.

17.05.2004. Бувай. З повагою, Сергій.