Якщо Ви частий гість порталу, Вам цікаво не тільки знайти інформацію, а й поспілкуватися з іншими школярами, студентами і колишніми одногрупниками, ласкаво просимо в світ спілкування на Parta.com.ua!
Реєстрація дозволить не тільки спростити роботу з порталом, а й брати участь в дискусіях, створювати і показувати свої фотоальбоми, спілкуватися з іншими відвідувачами – як в системі коментарів, так і через приватну переписку, і багато іншого.
Для того, щоб стати повноцінним участником порталу Parta.com.ua, заповніть наведені нижче поля. Щоб запобігти проблемам в майбутньому, вказуйте тільки достовірну інформацію. Всі поля являються обов`язковими для заповнення.
Ваше ім`я або нік:*
Ваш e-mail:*
Пароль (не менше 5 символів):*
Повторіть пароль:*
Нагадування пароля на Parta.com.ua
Для відновлення доступу в особистий аккаунт вкажіть, будь ласка, Ваш реєстраційний E-mail. Система автоматично відішле Вам дані, необходні для входу в особистий аккаунт.
Зберігати і далі працювати з вибраними рефератами можуть лише зареєстровані користувачі порталу Parta.com.ua.
вхід в акаунт
реєстрація
Реєстрація на порталі Parta.com.ua
Якщо Ви частий гість порталу, Вам цікаво не тільки знайти інформацію, а й поспілкуватися з іншими школярами, студентами і колишніми одногрупниками, ласкаво просимо в світ спілкування на Parta.com.ua!
Реєстрація дозволить не тільки спростити роботу з порталом, а й брати участь в дискусіях, створювати і показувати свої фотоальбоми, спілкуватися з іншими відвідувачами – як в системі коментарів, так і через приватну переписку, і багато іншого.
Для того, щоб стати повноцінним участником порталу Parta.com.ua, заповніть наведені нижче поля. Щоб запобігти проблемам в майбутньому, вказуйте тільки достовірну інформацію. Всі поля являються обов`язковими для заповнення.
Ваше ім`я або нік:*
Ваш e-mail:*
Пароль (не менше 5 символів):*
Повторіть пароль:*
Нагадування пароля на Parta.com.ua
Для відновлення доступу в особистий аккаунт вкажіть, будь ласка, Ваш реєстраційний E-mail. Система автоматично відішле Вам дані, необходні для входу в особистий аккаунт.
Введіть Ваш E-mail:*
Чи знаєте Ви, що:
Російське слово "лазня" походить від латинського "valneum" (купання, обмивання), яке має ще одне значення - "вигнання суму".
Останні новини абітурієнту
14.11.2008 Министр образования и науки Украины Иван Вакарчук поздравил студенчество по случаю праздника
Министр образования и науки Украины Иван Вакарчук поздравил студентов высших учебных заведений по случаю Дня студента. детальніше →
13.11.2008 В украинских вузах учатся 7 тыс. иностранцев
В этом году на обучение в украинских вузах зачислены 7 тыс. иностранных граждан. Об этом заявил Иван Вакарчук на мероприятии по поводу празднования Дня студента. детальніше →
13.11.2008 56 украинских вузов не обнародовали Правила приема
По состоянию на 11 ноября 2008 года, 56 украинских вузов не предоставили Министерству образования и науки Украины (МОН) свои Правила приема для поступающих в 2009 году. детальніше →
В умовах розбудови суверенної Української держави, відродження національної культури особливе значення має об'єктивне висвітлення етногенезу українського народу, визначення місця даного етносу в колі слов'янських народів, його зв'язків з найдавнішими етапами історії.
З проблемою етногенезу слов'ян тісно пов'язана проблема прабатьківщини українського народу. Існують дві протилежні теорії: міграційна і автохтонна. Перша з них побудована на визнанні руху як керівної засади етногенетичного процесу. Згідно з даною теорією, слов'янство виникло в Прибалтиці, яка мала би бути першою батьківщиною слов'ян. Потім вони рушили на південь у віслянський басейн, а пізніше — на схід у басейн середнього Дніпра. Внаслідок слов'яни поділилися на західних і південно-східних.
Друга теорія — автохтонізму стверджує, що слов'яни були незмінними жителями тієї самої території з часів неоліту.
Змінювались культури, але етнос залишався той самий. Отже, слов'яни — це автохтони-аборигени, а їх прабатьківщиною було межиріччя Одри і Вісли, або середнє Наддніпров'я. Тут слід згадати, що «Повість временних літ» виводить праукраїнські слов'янські племена з-над Дунаю. Тезу про «дунайську епоху» в житті праукраїнських слов'ян висунув ще М. П. Драгоманов у 70-х роках XIX ст., а М. С. Грушевський називає добу українського розвитку (IV—IX ст. н. е.) «чорноморсько-дунайською».