Реферат: КГБ проти Ігоря Калинця


Рубрика: Українська література
Вид: реферат
Мова: український
Розмір файлу: 21 кБ

Скачати реферат

Понівечена доля Ігоря Калинця – ще один приклад ницості комуністичної системи, страху перед злетом непідцензурної, національно забарвленої творчої думки, безпідставності й безглуздості жорстокої розправи з Поезією і Поетом. Інструментом переслідування нестандартного мислення і розкріпаченого слова слугував Комітет так званої “державної безпеки”, з неперекладною в народі імперською абревіатурою КҐБ.

Влучну оцінку цій стороні його діяльності дав на одному з допитів В’ячеслав Чорновіл. Він саме перебував під слідством, а арешт Калинця лише готувався, обставлявся усілякими “характеристиками”, показами і “рецензіями”. 11 липня 1972 р. старший слідчий капітан Боєчко допитував звинуваченого щодо знайденої у нього самвидавчої Ігоревої збірки “Віно для княжни”:

“... Запитання: Що Ви можете cказати відносно ідейної спрямованості збірки віршів І.Калинця “Віно для княжни”?

Відповідь: Про це я міг би говорити на обговоренні збірки у Львівському відділенні Спілки письменників України. Зауважу тільки, що не бачу у віршах Калинця чогось такого, чим можуть займатися органи державної безпеки, та й взагалі вважаю, що справжньою поезією цим органам займатись не випадає”.

Однак займалися, вбачаючи у віршованих естетських рядках загрозу існуючому ладу.

У “чорному списку”

У поле зору партійних органів, а отже, і КҐБ, Ігор Калинець потрапив десь у 1963 чи 1964 році, коли мав перший прилюдний виступ у музеї українського мистецтва. Там він прочитав вірші “Ікона”, “Церква”, “Вітражі” та схожі до них твори. Наступного дня його викликали до обкому партії: “Чому читаєте такі поезії?” – “Бо пишу про обряди, народне мистецтво, які пов’язані з церквою, релігійною лексикою, атрибутикою, символікою”, – відповів Ігор.

Відтоді, вважає, й опинився у чорному списку. А потім разом з дружиною Іриною у 1964-1965 роках узяв участь у розмноженні та поширенні правдивого слова про приховувані події та явища суспільного й літературного життя України, зокрема статей “З приводу процесу над Погружальським”, “Українська освіта в шовіністичному зашморзі”, “Відповідь матері Василя Симоненка Г.Щербань”, щоденника В. Симоненка “Окрайці думок” та ін. Статтю “Радянізація” Павла Тичини” Ігор Калинець написав і поширював сам.

У серпні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів. Подружжя Калинців тимчасово залишилося на волі. Хоч переслідувань і допитів вони не уникли. Так, 15 вересня Ігоря допитували у справі Зваричевської, 10 листопада – у справі Горинів, 12 листопада – стосовно знайомства з аспірантом Київського університету, українцем з Польщі Степаном Козаком, 26 листопада – щодо статті “Радянізація” Павла Тичини”, 29 листопада – у справі передруку та розповсюдження самвидаву.

Безкоштовно скачати реферат "КГБ проти Ігоря Калинця " в повному обсязі