Реферат: Культура та естетика


Рубрика: Етика, етикет, естетика
Вид: реферат
Мова: український
Розмір файлу: 66 кБ

Скачати реферат

Становлення комічного відбувалося в умовах давньогрецької культури на перехресті надзвичайно яскравих міфологічних джерел, мистецької практики й теоретичних обгрунтувань. Назва ця походить від грец. сотісох – веселий, смішний. Комічне, як і трагічне, має міфологічні джерела і пов'язане з життєстверджуючим, оптимістичним світосприйманням бога Вакха – бога вина, виноробства, щедрого виночерпія. Щодо мистецької практики, то привертає увагу той факт, що навіть у, ХХ ст. триває своєрідне відкриття саме авторів комічних творів. Йдеться про спадщину Менандра – видатного комедіографа доби еллінізму.
Отже, мистецька практика щодо втілення комічних суперечностей розпочалася з часів античності, була багатожанровою і стала фундаментом у розробці комедійних тем, відтворенні гумористичних, сатиричних, іронічних або гротескних характерів.
Теоретичне осмислення комічного також має тривалу і складну історію, витоки якої тяжіють до естетики Арістотеля. Важливо зазначити, що саме Арістотель запропонував такий підхід до аналізу комічного. Цей аналіз спирався на принцип контрасту, протистояння: потворного і прекрасного, трагічного і комічного. Арістотелівський підхід в історії естетики повторюватиметься неодноразово, змінюючись залежно від того, якої системи категорій дотримується дослідник. Так, комічне розглядається через протистояння нікчемного і піднесеного (Кант), псевдозначного і значного (Гегель), безкінечної доцільності і безкінечного свавілля (Шеллінг).
На межі XIX і XX ст. з'являються дослідження Зігмунда Фрейда «Дотепність і її ставлення до безсвідомого» та Анрі Бергсона «Сміх», які відкривають нові шляхи у дослідженні комічного завдяки наголосу на ролі безсвідомих психічних процесів у виникненні сміху – емоційно-естетичної реакції людини на комічне.

Список використаної літератури:


1. Борев Ю.Б. Предмет и задачи эстетики // Эстетика. – М., 1985.
2. Міфи Давньої Греції. – К., 1980. Мифологический словарь. – М., 1985.
3. Підлісна Г. Н. Світ античної літератури. – К., 1989.
4. Словник античної міфології. – К., 1985.
5. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. – С. 5–17.
6. Шкуратова Н.Б. Проблема катарсису: історичний аспект //Етика, естетика і теорія культури: Зб. – К., 1992. – № 35.
7. Эстетический смысл «золотого сечения» // Филос. науки. – 1983. – № 3.
8. Ярхо В.Н. Новый папирусный фрагмент Эсхила // Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003.
9. Грицай Е.В. Мода в контексте глобализации // Актуальні проблеми духовності. Зб. наук. пр. – Вип. 4. – Кривий Ріг: І.В.І, 2002. – С. 235-240.
10. Кузнецова Т.В. Феномен моды: эстетика и диалектика // Философские науки. – 1991. - №6 – С. 167.
11. Парыгин Б.Д. Анатомия общения. – СПб., 1999. – С. 161-178.
12.Петров Л.В. Мода как общественное явление. – СПб.: Знание, 1974. – 32 с.
13. Естетика: Підручник / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. ред. Л.Т.Левчук. – К.: Вища шк., 2000. – 399 с.
14. Кучёрюк Д. Ю. Естетика праці. Ціннісні відносини. Творчість. Людина. К, 1989.
15. Банфи А. Философия искусства. М., 1989. С. 113.
16. Лекции по истории эстетики. Ки. З, ч. 2. Л., 1977. С. 12.
17. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21. С. 33.
18. История всемирной литературы в 9 томах: Том 3. — М.: Наука, 1985.
19. История западноевропейской литературы: Средние века и Возрождение / Под редакцией М.П. Алексеева и др. — М.: Высшая школа, 2000. — 462 с. — С.: 147-443.
20. История зарубежной литературы: Раннее Средневековье и Возрождение / Под редакцией В.М.Жирмунского. — М.: 1987.
21. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. — М.: Искусство, 1978.
22. Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. — Львів, 1982.
23. Дмитриенко А.Ф., Кузнецова Э.В., Петрова О.Ф., Федорова Н.А. 50 кратких биографий мастеров русского искусства. Ленинград, 1971г. Безкоштовно скачати реферат "Культура та естетика" в повному обсязі