Реферат: XX з'їзд КПРС
І зверніть увагу на ще одне: Хрущов підноситься до оцінки злочинів сталінської системи з позиції "будь-якої нормальної людини", тобто з позицій того самого "абстрактного" гуманізму, який послідовно заперечували марксисти-ленінці. Що ж, здоровий глузд і політичний інстинкт підказали Микиті Сергійовичу таку точну формулу оцінки радянського минулого, яку, схоже, досі нездатна сприйняти значна частина українських громадян.
А тоді, за спогадами, доповідь Хрущова, яку зачитували по всьому СРСР на партійних та комсомольських зборах, спричиняла шок. І просвітлення. І зовсім нову духовну атмосферу. Так, стара система у царині політики й економіки залишилася, вона тільки була дещо трансформована. А от у царині духу зміни були грандіозні. Хоч вони стосувалися, звичайно, не всіх.
...Уже після відставки з керівних посад у 1964 році Микита Хрущов продовжував осмислювати прожитий ним шлях і свої дії. Він запрошував до себе на дачу поетів та художників і вибачався перед ними за свої напади на "абстракціонізм". Він з гордістю розповідав, як урятував у 1938 році від розстрілу Максима Рильського і ряд інших діячів української культури.
Він, зрештою, змушений був визнати, що різниця між сталінізмом і нацизмом не така вже й велика, хоча до кінця продовжував вірити в утопію комунізму, де кожен буде працювати за здібностями й одержуватиме за це від суспільства гідну, не обмежену грошовою формою, винагороду. Але віра – це справа особиста, головне, - що внаслідок ХХ з'їзду був ліквідований ҐУЛАҐ, а відсоток політичних в'язнів серед усього контингенту скоротився з 60% до 1%.
Хоча у наступні роки той один відсоток щедро наповнювався: Світличний, Горині, Дзюба, Стус, Марченко, Тихий – і десятки інших українців, і сотні інших кращих представників "братніх народів СРСР". Тих, хто повірив у "відлигу" після ХХ з'їзду.
Але досі, схоже, не те що до рівня покоління "шістдесятників" – а навіть до рівня Микити Сергійовича – не сягнула значна частина наших співгромадян, що й засвідчують результати проведеного Центром імені Разумкова дослідження. 51,6% опитаних відзначають, що потрібно примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних у подіях минулого століття, коли українці масово знищували одне одного - перша і друга світові війни, політичні репресії.
18,7% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. А 29,7% респондентів переконані, що оцінку цим подіям потрібно дати і винуватці повинні бути покарані, навіть через багато років.
Що ж, минуло саме 50 років від першого масштабного прориву в оцінці громадською думкою радянського тоталітаризму.
Скільки ще чекати на остаточний вирок, якщо врахувати, що певна частина з цих самих 29,7% вважає, що правим був якраз Сталін, а покараними мусять бути як "українські буржуазні націоналісти", так і "відступник" Микита Хрущов?
Безкоштовно скачати реферат "XX з'їзд КПРС" в повному обсязі
