Сьогодні Борис Олійник — один з найпопулярніших поетів. В поезіях Олійника стільки ж від традиції, скільки від живого життя, повітрям якого він дихає, і саме тому він — поет наскрізь індивідуальний. Він — поет переважно розмовного інтонаційного ладу. Олійник використовує найповніші віршові форми і прийоми, наприклад, вірш «Стою на землі».

Творячи свої поезії, Олійник припадає до живлющих джерел народного досвіду.

У цілісному циклі віршів про кохання як на сьогодні чи не найбільше досягнення поета — «Я спокійно б лежав під вагою століть…» У вірші виразно виявляються два плани. Перший — вічне прямування до ідеалу жінки, туга за ним і пошук цього ідеалу. Пошук марний і необхідний, неминучий і нестримний, бо ж «бісова дівка» усе зникає, але все з’являється знову, вже на іншій межі чи кручі, «огорнувши вітрами стан».

Другий план — це ідеал у широкому історичному і соціальному планах, втілення поступу, та незглибима й незбагненна таємничість душі народу, яку не вичерпати до дна, яка манитиме вічно…

Багато поезій присвятив Борис Олійник матері-трудівниці, відданій чесній хліборобській праці. Тема любові до матері, непоправного болю утрати, вірності її світлій пам’яті високохудожньо розкрита в вірші «Мамо, вечір догоря…» Яскраві метафоричні образи вживає поет, щоб оспівати безсмертя матері, а відтак і безсмертя всього роду:

Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка розцвіла
Матіолою вечоровою,
Житом-долею світанковою,
Дивом-казкою,
Юним соняхом…

Одна з найкращих поем Б.Олійника — «Урок».

Сюжетною основою твору став відомий історичний факт, а саме розповідь про те, як у сербському містечку Крагуєваць у 1941 році фашисти розстріляли триста гімназистів разом з учителем. Здається, випадковий факт власної біографії змусив поета пригадати Крагуєваць: день народження — у ніч з 20 на 21 жовтня. Випадковий збіг дат. Але автор бачить тут глибоку закономірність.

Вростання уроку Крагуєваца в долю ліричного героя стало основою поеми. Відбулося два уроки. Один — той, з далекої вже історії, другий — урок сучасний, для сина. Син втілює в собі поведінку сучасної молоді, яка скептично ставиться до історичного минулого. Урок батька глибоко запав у свідомість юнака, відкрив йому очі.

Автор закликає молодь пам’ятати про загиблих у боротьбі з фашистами, шанобливо ставитися до історичного минулого свого народу. Багатство ритмічних і смислових варіацій, оригінальні образні побудови, уміння уникнути одноманітності віршової форми — прикметні ознаки поетичного слова Б. Олійника.