Справді, перемога справедливості над неправдою і злом у романі Жуля Верна відбулася. Проте слід сказати, що це сталося випадково. Зовсім не обов'язково було акулі підпливати до яхти лорда Гленарвана. Не було жодної потреби її ловити: то була просто розвага. Зовсім випадково знайшлася у шлунку морського хижака пляшка з листами, які теж зовсім випадково не знищило море.

Добре, що знайшлися люди, які знали всі три мови. Потрапила б пляшка до неписьменних рибалок, на цьому б все і скінчилося.

Але все, що було далі, не було випадковістю. Влада не стала щось робити для капітана сумнівних політичних уподобань. Діти кинулися до Гленарванів за звісткою про батька, як і повинно було бути. Молоде подружжя Гленарванів не могло бути байдужим до горя підлітків. До того ж вони були обурені несправедливістю влади. Десь там мав місце і шотландський патріотизм.

Так почався довгий шлях навколо світу у пошуках капітана Гранта. Це дало змогу автору показати, як він того і хотів, краєвиди планети, тваринний світ і побут народів, з якими зустрілися мандрівники під час своєї подорожі.

І дивна річ: шукачам протистоять стихійні катастрофи, хижі представники фауни. Малого Роберта уносить кондор. Мандрівників захоплює велика повінь, а в дерево, на якому вони рятуються, влучає блискавка. Вони переживають і океанські бурі. Проте всі люди, з якими вони зустрічалися, простягали їм руку допомоги. Читає усі три документи, що поклали початок пошуків, француз Паганель. Рятує Роберта Гранта над Андами індіанець Талькав і стає другом і проводирем експедиції. Всіляку допомогу надають прості люди в Австралії.

З людей тільки Айртон стає на перешкоді благородним пошукам. Він хоче захопити "Дункан" чи помститися Гранту? Не знаю, як не знаю й того, що сталося між боцманом і капітаном. Проте вважаю, що мова йде про свавілля та егоїзм.

Отже, несправедливість і зло - або наслідок "державних інтересів", або результат необачних вчинків тих, хто вважає себе найбільшою цінністю світу. Правда, є ще Каї-Куму та племена маорі, на яких автор не пошкодував чорної фарби. Та їхня ненавість до "пакекас" цілком обґрунтована тим, що саме білі люди вдиралися до життя новозеландців, використовуючи вогнепальну зброю військових і Біблію місіонерів. Так що й тут дикі вчинки дикунів спричинені "державними інтересами" британської корони. Капітан Грант хоче знайти острови, де було б можна заснувати Нову Шотландію - подалі від Лондона. Але ж маорійці не врятувалися на своїх далеких островах. Так що перемогу маленьку - порятунок Гранта-батька - експедиція здобула. Велику - ні. Нову Шотландію так і не було засновано.