Коли поет по-справжньому талановитий, його поезія всеохватна й дуже важко вичленити головні теми його творчості. Так і з поезією О. Блока. Як символіст у ранній творчості він розглядає три теми: Життя, Смерть, Бог. У тому чи іншому вигляді ці теми інтерпретуються у різні періоди творчості й постають то в туманних образах-символах циклу "Стихи о Прекраснной Даме", то в іронічних рядках пізніх віршів. Типовими образами-символами раннього Блока були зоря, весна, тумани, вітер, присмерк, тіні і сни. Усе це, вжите у метафоричному смислі, ставало символами, з допомогою яких поет пізнає вічну таємницю життя.

Але після синіх туманів ранньої творчості приходять романтичне захоплення суто земними рисами життя. Так з'являється Незнайомка - втілення Жіночності, доступної не тільки Душі Світу, а й реальній жінці. Цікаво, що й Батьківщину О. Блок змальовує саме як жінку. Так у віршах "Русь", "Росія", "На полі Куликовім" зустрічаємо образ Росії-жінки, Росії-дружини. Батьківщина для нього надія й утіха. Він вірить у її життєстійкість, як вірить у стійкість і мужність російської жінки, здатної любити безрозсудно, прощати великодушно й гідно терпіти життєві випробування. Так тема Батьківщини переплітається з вічними темами Життя, Смерті, Бога.

Так само багато говорить Блок про кохання як основу буття. Поет заперечує брутальне втручання в поезію кохання будь-яких міркувань, кохання - це стихія, це буря. Не випадково саме цими образами-символами передане воно у Блока. З образами кохання пов'язані пошуки гармонії у житті поета. Проблеми морального у суспільстві вирішуються через пошуки єдності зі світом. Роздвоєність, пошуки рівноваги приводять часом до сумних висновків: "Что счастья не нужно было, что сей несбыточной мечты и на полжизни не хватило". Однак зв'язок зі світом віднайдено. І у пізніх віршах О. Блока знову вирішуються питання про сенс буття, про Життя, Смерть і Бога. Ці теми вічні, у яких би образах вони не поставали в творчості О. Блока.