Оксиди, їх склад, назви.
Кислоти, їх склад, назви.
Солі (середні), їх склад, назви.
Основи, їх склад, назви.
Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Класифiкація оксидів. Оксиди в природі. Використання оксидів. Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот.
Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ.
Поняття про амфотерні гідроксиди.
Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення.
Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.
Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.
Значення експериментального методу в хімії.
Розрахункові задачі:
5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
Демонстрації:
1. Зразки оксидів.
2. Взаємодія кислотних і основних оксидів із водою.
3. Зразки кислот.
4. Хімічні властивості кислот.
5. Добування хлоридної кислоти і досліди з нею.
6. Зразки основ.
7. Хімічні властивості основ.
8. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.
9. Зразки солей.
10. Хімічні властивості солей.
11. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження утвореного розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу крізь розчин.
12. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(V) оксиду у воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація його лугом.
Лабораторні досліди:
1. Дія розчинів кислот на індикатори.
2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.
3. Дія розчинів лугів на індикатори.
4. Взаємодія розчинів лугів із кислотами.
5. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами.
6. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання.
7. Взаємодія солей із металами.
8. Взаємодія солей із лугами в розчині.
9. Реакція обміну між солями в розчині.
10. Розв’язування експериментальних задач.
Практичні роботи:
1. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.
2. Розв’язування експериментальних задач.
Після закінчення вивчення теми:
Учень:
- називає оксиди, кислоти, основи, солі за сучасною науковою українською номенклатурою, деякі індикатори;
- описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;
- наводить приклади основних і кислотних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, солей;
- складає формули цих сполук;
- розрізняє реакції замiщення, обміну, нейтралізації, основні й кислотні оксиди, розчинні й нерозчинні основи, амфотерні гідроксиди, середні солі;
- характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей;
- складає відповідні рівняння реакцій;
- класифікує неорганічні речовини;
- встановлює генетичний зв’язок між простими і складними речовинами, класами неорганічних сполук;
- обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням речовин;
- прогнозує перебіг хімічних реакцій солей та кислот з металами, використовуючи ряд активності;
- оцінює значення неорганічних сполук;
- обчислює за рівняннями хiмічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції;
- розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги за допомогою індикаторів;
- складає план експерименту, проводить його, робить висновки;
- розв’язує експериментальні задачі;
- висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань, про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;
- дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами.
