Реферат: Металургійна галузь України

До складу металургійного комплексу входять більш 400 підприємств чорної і кольорової металургії.
Чорна металургія відноситься до базових галузей. Її частка в промисловості України складає: виробництво товарної продукції - 24%, основні фонди - 13%, чисельність працівників - 6,5%, споживання енергії - 15,6%, витрата палива - 14,2%.
Чорна металургія містить у собі підприємства по видобутку і збагаченню руди, виробництву чорних металів, труб і металовиробів, электроферросплавов, вогнетривів, вторинній обробці чорних металів.

По виробництву продукції чорної металургії Україна займає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії, при цьому випереджаючи такі високорозвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція. Металургійний комплекс України займає видне місце серед країн СНД.

Питома вага в загальному обсязі виробництва складає: залізної руди - 50%, марганцевої руди - 75%, коксу - 44%, чавуна - 43%, стали - 36%, прокату - 35%.
Промисловість забезпечена власною сировинною базою. По видобутку залізної руди Україна займає п'яте місце у світі після Китаю, Бразилії, Росії, Австралії. Україна робить порядку 30% світового видобутку марганцевої руди.

Сталепродукція, що випускається в Україні, відповідає міжнародним стандартам, а по окремих її видах має міжнародну сертифікацію. Дана промисловість має досить великий експортний потенціал. В даний час галузь експортує порядку 90% зробленої продукції.

Підприємства галузі поставляють на світовий ринок: залізну руду, феросплави, чавун, прокатну заготівлю, ряд видів прокату (труби, лист, арматуру, осі, рейки, сорт і ін.).

Чорна металургія - одна з ведучих галузей промисловості, що нараховує більш 300 підприємств. Вона містить у собі підприємства по видобутку руди, виробництву чорних металів, труб і металовиробів, електроферосплавів, вогнетривів, вторинної обробки чорних металів.


У світовій практиці удосконалювання структури сталеплавильного виробництва приводить до заміни мартенівського виробництва конвертерним і електросталеплавильним з переважаючим в останні роки спорудженням надпотужних дугових електросталеплавильних печей нового покоління. Українські металургійні підприємства не можуть собі повною мірою дозволити подібне технічне переозброєння, як того вимагає попит на світовому ринку.

Дефіцит електроенергії, наявність великих потужностей по виробництву чавуна, загальна тенденція до скорочення виробництва сталі й обмежене будівництво нових потужностей в Україні визначає на сьогодні переважний розвиток конвертерного виробництва. Що ж стосується електросталеплавильного виробництва, у найближчі 5-10 років воно змушено буде розвиватися по шляху реконструкції діючих цехів.

Частка мартенівського виробництва , що в передових країнах практично відсутнє, в Україні продовжує складати 55%. Сьогодні в країні експлуатуються 10 мартенівських цехів. Їхній технічний рівень істотно відрізняється. Два найбільших у світі мартенівські цехи на комбінатах "МК ім. Ілліча" і "Криворіжсталь" мають могутні мартенівські печі потужністю 900 і 650 т. Ці цехи відрізняються відносно кращими планувальними рішеннями з холостими прольотами між печами, наявністю газоочисток.

До цієї ж групи сучасних печей можна віднести і мартенівський цех "Алчевського меткомбината" післявоєнної будівлі в складі п'яти печей ємністю по 300 т, трьох печей ємністю по 600 т, і двухванний агрегат ємністю 300 т і прямоточну піч ємністю 250 т. Мартенівські цехи комбінатів "Запоріжсталь", "МК ім. Дзержинського", "Азовсталь", заводів ім. К. Лібкнехта", Краматорського, Донецького мають набагато гірші умови роботи, є застарілими і намічаються до закриття.

Конвертерне виробництво України представлено 7 конвертерними цехами з 23 конвертерами. Діючі конвертерні цехи в основному відповідають за технологією, устаткуванню і продуктивності сучасному технічному рівню, однак у великій частині вимагають глибокої реконструкції, а ряд конвертерів малої ємності намічається до реконструкції чи закриттю.
Електросталеплавильне виробництво України представлено 4 електросталеплавильними цехами з 23 дуговими й індукційними печами, що роблять литу заготівлю. Основна кількість дугових печей зосереджена на заводі "Дніпроспецсталь", цехи якого, однак, вимагають реконструкції.

Почато реконструкцію електросталеплавильного цеху Донецького метзавода.
Україна розпологає розвитою спеціальною електрометалургією, яка використовує такі переплавні процесори, що рафінують, як електрошлаковий, вакуумно-дуговий, плазмено-дуговий, вакуумно-індукціонну плавку. Цехи електрошлакового переплаву меткомбината "Азовсталь" і заводу "Дніпроспецсталь" оснащені досить сучасним устаткуванням.

Істотнє відставання має місце по впровадженню беззупинного розливання. На діючих підприємствах України мається обмежена кількість машин беззупинного лиття, в основному, слябовых, загальною потужністю близько 6 млн.т. сталі в рік. Технічний рівень беззупинного розливання істотно відстає від закордонного.

Безкоштовно скачати реферат "Металургійна галузь України" в повному обсязі