Реферат: Хто на світі найгарніший? (За віршами Ігоря Калинця "Дивосвіт")

І. Калинець називає сестру грому королевою темряви. Блискавка зазирає у своє люстерко й запитує: "Хто на світі найгарніший?" І в цю мить темряву ночі розтинає сліпуче сяйво. "Ви, ваша темність", — відповідає дзеркало похапцем (може, боїться?). І заспокоюється блискавка на якийсь час, не розтинає темне небо, бо знає: писана красуня.

Ми вже читали про таку царицю, що полюбляла милуватися вродою в чарівному люстерці. Це героїня твору О. С Пушкіна "Казка про мертву царівну й сімох багатирів". Цариця була високою, стрункою, вродливою, розумною, але й гордою, норовистою, ревнивою. У посаг їй дісталося чарівне люстерко, що вміло говорити, лише з ним владарка була привітною й веселою. Милуючись собою, запитувала: "Миле дзеркальце, скажи, чи я у світі наймиліша, найрум'яніша, найбіліша?" Дзеркало підтверджувало ці слова злої цариці.

Та підростала й розквітала падчірка цариці — молода царівна. Одного вечора мачуха, збираючись на дівич-вечір, знову запитала в люстерка, чи вона найвродливіша у світі. Воно відповіло, що володарка, безперечно, дуже гарна, а царівна наймиліша за всіх, найрум'яніша й найбіліша. Цариця закинула дзеркальце під лавку, а падчірку наказала завести в ліс, щоб її там роздерли вовки. Коли ж зла мачуха дізналася, що після всіх спроб погубити дівчину та все ж таки залишилась живою й вийшла заміж за коханого царевича Єлисея, розбила чарівне люстерко й від печалі померла.
Тож, як бачимо, є щось близьке між королевою-блискавкою із вірша І. Калинця й царицею з казки О. Пушкіна.
Наші пращури вірили, що блискавка — це небесний вогонь, що його посилає Бог чи то як кару людям, чи на відігнання злих сил, тому не можна гасити пожежу від неї, хіба тільки... молоком.
Слов'яни-язичники були впевнені, що всемогутній Перун посилає такі блискавки, котрі навесні пробуджують сонну землю до життя й щедро поливають її дощами. Також блискавки, коли треба, проганяють хмари, демонів і випускають на волю світло.
Усі погодяться, що веселка-паняночка — красуня. Та, на жаль, не часто вона радує нас своєю появою. І. Калинець з любов'ю змальовує веселку. І ми, читачі, уже уявляємо вродливу ставну дівчину, що прикрасила голівку барвистими стрічками, мов у свято.
У неділю та у свята наші дівчата любили вбиратися в стрічки. Вибравши найкращу, дівчина обвивала її навколо голови, а до кінців, що звисали на спину, пришпилювала решту стрічок, скільки б їх не було. Поверх стрічки дівчата частенько одягали вінок. Щоб стрічка краще трималася на голові, дівчата робили або з лубка, або з товстого паперу обручик, покривали його стрічкою й одягали на голову.
Улітку вони заквітчували голову: збирали живі квіти й закладали їх за лубок. Виходило щось на зразок корони.

Список використаної літератури:

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. — К.: Оберіг, 1993.
2. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування нашого народу. — К.: AT "Обереги", 1992.
3. Сказки русских писателей. — М: Правда, 1985.
4. Українська література: Хрестоматія нововведених творів. У трьох частинах. Частина перша (5-6 класи). — К.: Ґенеза, 2004.
5. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник/А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, T. В. Косміната ін. — К.: Либідь, 1993. Безкоштовно скачати реферат "Хто на світі найгарніший? (За віршами Ігоря Калинця "Дивосвіт")" в повному обсязі