Реферат: Промисловий переворот у провідних країнах світу

Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин, яка затягнулася до 80-х років XIX ст. Індустріалізація сіль¬ського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стри¬мували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна рента, заборгованість.
Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни із Францією стали важливим стимулом промислового зрос¬тання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особли¬ву роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізнич¬ному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру, ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консо¬лідації внутрішнього ринку.
Господарському піднесенню та прискоренню промислового пе¬ревороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.), який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця господарська організація значною мірою спричинила пізніше політичне об'єднання держави.

4. Промисловий переворот у США
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для економічного зростання. Про¬мисловий переворот розпочався у північних штатах в остан¬ньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут¬ності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у країнах Західної Європи, цехових порядків зокрема. Здійснен¬ню промислового перевороту сприяло вигідне територіально-географічне розташування країни. Створення незалежної дер¬жави давало змогу американцям відмежуватися від боротьби Англії та Франції за гегемонію у Європі. Більше того, період наполеонівських воєн став "золотим віком" американської торгівлі. Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і т. ін. приносило великі прибутки. Почали розвиватися американські міста — важливі торговельні центри. П'ятий за чергою пре¬зидент США, Джеймс Монро, у славетному маніфесті від 2 груд¬ня 1823 р. заявив, що Сполучені Штати не допустять, аби євро¬пейські країни втручалися у внутрішні справи американців. "Америка для американців!" — гасло, висунуте Дж. Монро, яким американці керуються до сьогоднішніх днів. Доктрина Монро сприяла консолідації американської нації, її збагачен¬ню, примусила світ рахуватися а її інтересами.
Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких темпів росту населення. До середини XIX ст. кількість жите¬лів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок пе¬реселенців із Європи — людей підприємливих, енергійних, які в першу чергу спричинили економічний поступ США.
Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уря¬ду. Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра¬цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя¬них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху¬нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому теж одна із його особливостей. Однак в американській про¬мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі¬нальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудо¬ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали, які мали велике господарське значення. Прискорено розвива¬лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Проте найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. За два десятиліття (1830—1850) довжина залізниць зросла у 300 разів.
Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промис¬ловості. У 40-х роках широко застосовуються пудлінгові печі. Виробництво чавуну в 1830—1850 рр. зростає у три рази.
Спочатку машинобудування розвивалося повільними тем¬пами. На початку XIX ст. американська промисловість пра¬цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере¬дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво¬ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши-нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя оригінальні досягнення американської інженерно-технічної думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей¬на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко¬сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та багато інших.
Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер¬шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр¬ною країною, промисловий переворот завершився лише на Півночі.
Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас¬ництво було основною перепоною на шляху розширення внут-рішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння зе¬мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.
Суперечності між північними і південними штатами ви¬кликали Громадянську війну в США (1861—1865 рр.), яка водночас була буржуазного революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності США, остаточне завершення промислового перевороту.
Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро¬стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра¬во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра¬ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.
Сільське господарство США мало товарний характер і роз¬вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере¬ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. США стали одними з головних експортерів збіжжя і м'яса на світо¬вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейсь¬кої аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу¬мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колоніза¬ція вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме¬риканський експорт значно скоротився.
Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.

Список використаної літератури:

Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф.
Економічна історія: Курс лекцій / За ред. Б.Д. Лановика. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вікар, 2000. – 300 с. Безкоштовно скачати реферат "Промисловий переворот у провідних країнах світу" в повному обсязі