Реферат: Історія Українсько-Угорських відносин


Рубрика: Історія України
Вид: реферат
Мова: український
Розмір файлу: 91 кБ

Скачати реферат

- На що скаржаться ваші підприємці, які діють в Україні?
- Складно робити бізнес у вас тому, що надто багато адміністративних перешкод – папери, печатки тощо. Правила гри неоднозначні, недостатня законодавча база, надто багато перевірок. Бізнесмен хоче працювати, а перевіряючі “сидять у нього на шиї”. Ніхто у світі не любить платити податки, але платять набагато краще, бо знають, коли, за що і чому стільки треба платити. Правила гри мають бути абсолютно прозорими. Саме тому маленька Угорщина змогла протягом десяти років залучити понад 23 мільярди доларів.
- Вже два роки у Закарпатті діє пільговий режим для інвестицій обсягом понад 250 тисяч доларів. Прийнятий і Указ про спеціальну економічну зону “Закарпаття”, хоч проти цього виступає МВФ. Такі закони, на Вашу думку, можуть реально посприяти розвитку економіки регіону і чи є такі приклади в Угорщині?
- В принципі, можуть посприяти. У нас є підприємства, які працюють на пільгових умовах. Їм постачають матеріали з-за кордону і відправляють продукцію за кордон без митного огляду. У світовій практиці це не практикується і після вступу Угорщини в ЄУ ці режими треба буде скасувати. Інвестори, як правило, беруть до уваги загальні умови інвестування в країні. Але нам здається, що впровадження в дію навіть цих нормативних документів у вас трохи ускладнене.
- Які галузі економіки Закарпаття можуть ще зацікавити ваших інвесторів?
- Цікавими можуть бути туризм, корисні копалини, лісове господарство… Ми знаємо, що раніше не зовсім добре використовувались природні ресурси, і вітаємо те, що керівництво області наполягає саме на глибокій переробці деревини, а не на її продажу. Ми можемо організувати багато спільних підприємств у галузі деревообробки. Адже Угорщина бідна на ліс. Гір теж немає, і угорці їздять в Австрію. А чому б вони не могли поїхати в Карпати? Для цього лише треба розвинути інфраструктуру.
- Після великого забруднення Тиси намітились позитивні тенденції у спільному дослідженні рік румунською, угорською та українською сторонами. Чи отримала Угорщина від України список своїх потенційних забруднювачів рік басейну Тиси згідно домовленостей у Дебрецені?
- Дійсно, такий список є, нас ознайомили приблизно із 130-тьма українськими підприємствами. У цьому плані налагоджене хороше співробітництво між відповідними відомствами трьох країн. Будується моніторинґова система на ріках України, які течуть в Угорщину. У випадку, якщо піднімається рівень води, нашим відомствам заздалегідь повідомляють. Минулого року під час паводка з вашим міністром закордонних справ ми разом були у місті Сольнок і бачили, як діяли ваші загони МНС. Зараз планується з цією метою створити спільний румунсько-словацько-угорсько-український батальйон.
- Угорщина активно допомагала Закарпаттю під час паводка 1998 року, але потім були зауваження, що ця допомога не дуже справедливо розподілялась. Угорщина була задоволена використанням допомоги?
- Ми регулярно отримували звіт про розподіл допомоги через консульство в Ужгороді і організації угорської меншини, які брали в цьому участь. Дійсно, може на початку були певні порушення, але ми вважаємо, що в основному це був добре організований процес. Ми намагались допомагати так, щоб ніхто не зробив навіть натяку, що ця гуманітарна допомога йшла лише угорцям. Ми допомагали всім постраждалим закарпатцям, і я гадаю, що нам це вдалось.
- Угорські транспортні фірми часто використовують українську територію для перевезень товарів. Якої думки, скажімо, водії каміонів про наш транзитний коридор?
- На жаль, на Україну небезпідставно нарікають перевізники, і зменшення угорських перевезень про це свідчить. Причиною є й зниження товарообігу між нашими країнами. Але й оформлення документів на вашому кордоні – доволі тривалий процес, стан доріг часто бажає кращого. Найбільше наші водії просто не розуміють, чому їх на кожному п’ятдесятому кілометрі повинні зупиняти під приводом якогось контролю, перевірки… Ми часто скаржимося на наших поліцейських, але в Угорщині таких контрольних зупинок набагато менше. Їде вантажівка 10 тонн на швидкості 80 кілометрів. Враз перед ним з’являється легковик, і звідти людина в цивільному жезлом зупиняє! І треба різко загальмувати! До біди тут недалеко… Наші водії скаржаться на деяких ваших міліціонерів, які вважають, що з багатого іноземця можна взяти більше грошей. Є випадки, коли нападали на водія, грабували, навіть зник каміон. Нападають на каміони і у нас, але якщо у вас так багато перевіряючих, то, може, пора перевірити і злочинність на дорогах? Хоча є, правда, позитивні зрушення у сервісі, стало більше бензоколонок.
- А як реаґують українські правоохоронні органи?
- Якщо виникають такі позаштатні ситуації, то дуже коректно. Роблять усе можливе, щоб розкрити справу і виявити винного.
- Угорщина отримує допомогу Заходу в охороні своїх східних кордонів. Чи може ваша країна підтримати Україну на європейському рівні в тому, щоб вона отримала подібну допомогу для ефективнішої боротьби з нелегальною міграцією?
- Україна і Угорщина активно співпрацюють у сфері боротьби з нелегальною міграцією і у нас немає ніяких розбіжностей. Але ми, на жаль, ще не є членом ЄУ і самі ведемо з Брюсселем переговори на цю тему. Україна вже піднімала на переговорах з ЄУ це питання. Ми розуміємо, що економічний стан України, довжина її східного кордону і спротив місцевих жителів не дозволяє у повній мірі встановити контроль ваших кордонів. Всі зацікавлені, щоб нелегальні міграційні процеси зупинились якнайдалі від Європи, і тому на допомогу ЄУ сподіватися варто. Та основний тягар вирішення цієї проблеми все одно лягає на конкретну країну.
- Закарпаття тривалий час належало до Угорської Держави і ми маємо традиційні зв’язки у різних сферах. Чи займає наш регіон якесь “особливе” місце у геополітичних інтересах Угорщини?
- Так, нас пов’язують глибокі культурні, історичні зв’язки. У цьому плані Закарпаття займає пріоритетне місце. Це міст, який зв’язує Україну і Угорщину. Часто у наших ЗМІ транслюють репортажі з вашої області, інтерв’ю з керівниками. Ми спільно працюємо над проектом п’ятого європейського транспортного коридору. Але ми дивимося на Закарпаття через призму міждержавних відносин, і всі елементи їх розвитку торкалися і торкатимуться цього регіону. Я прихильник того, щоб Закарпаття не було віддаленим і забутим регіоном України, а рушійною силою для неї. Потенційні можливості у вас є. Тому бажаю всім жителям Закарпаття, яких я дуже поважаю, благополуччя і успіхів.
- - Дякуємо за розмову, пане Посол.

Список використаної літератури:


1. Газета “Урядовий курєр”.
2. “Українська державність у 20 ст.”.
3. Газета “Старий замок”.
4. Мережа інтернет. Безкоштовно скачати реферат "Історія Українсько-Угорських відносин" в повному обсязі