Реферат: Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоров’ям



Може здатися дивним, що наприкінці ХХ століття було поставлене питання про утворення нової науки про здоров’я – валеології. З самого початку лікарське мистецтво а потім і наука в якості головної мети бачили здоров’я, його збереження, а лікування хвороб складало другу (вторинну) частину медичної доктрини. За переказами, владики Давнього Сходу платили своїм лікарям лише за ті дні, коли були здоровими. Корифеї світової і вітчизняної медицини надавали особливого значення здоров’ю, як великому дару природи. Однак поняття “здоров’я” з давніх часів не мало конкретного наукового визначення. Ще І. П. Павлов казав на Міжнародному медичному конгресі в Мадриді у квітні 1903 р., що “...ми ще не маємо чисто наукового терміну для визначення цього основного принципу організму – внутрішньої і зовнішньої його врівноваженості”. З тих часів становище не змінилося. В силу ряду причин медицина стає все більш лікувальною, вузькоспеціалізованою, госпітальною і фактично є наукою про хвороби і менш за все – про здоров’я.

Про однобічний розвиток медицини багато писали І. В. Давидовський і інші вітчизняні та зарубіжні вчені, але відома лише одна сучасна спроба розробити систему засобів впливу на захисні сили організму. Цей напрямок, який отримав назву “санології”, найбільш активно розвивали в нашій країні в 60-х рр. С. М. Павленко і С. Т. Олійник. Санологія визначалася як “загальне вчення про протидію організму хворобі”, в основі якого лежить саногенез – динамічний комплекс пристосувальних механізмів, що виникають під впливом надзвичайного подразника. Засновники цього напрямку стверджували, що багато з механізмів саногенезу при тренуванні можуть бути значно удосконалені з метою підвищення стійкості організму і підтримання здоров’я взагалі.

Безкоштовно скачати реферат "Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоров’ям " в повному обсязі