Головні принципи шкалювання, інформація про незалежне тестування (ЗНО)
По-перше, переведення тестових балів має бути об'єктивним. Тобто учасники, які набрали більше тестових балів повинні отримати не нижчу оцінку, ніж ті, які набрали меншу кількість балів.
Математики назвали б таку властивість процедури шкалювання монотонністю. Інакше кажучи, успішність учасника тестування під час вступу до ВНЗ повинна залежати не від того чи іншого методу шкалювання, що застосовує УЦОЯО, а виключно від результату, до якого прагнув учасник тестування – набрати якомога більше балів, правильно виконуючи завдання тесту. Водночас усі учасники тестування, що отримали однакову кількість тестових балів, повинні потрапляти в групу з однаковими балами.
По-друге, процедури шкалювання повинні відповідати завданням ЗНО. У цьому році тести ЗНО мають подвійну мету: сертифікувати освітній рівень, досягнутий випускниками ЗНЗ (результат ЗНО може зараховуватись як оцінка з відповідного предмета, винесеного на державну підсумкову атестацію, а також забезпечити надійною інформацією приймальні комісії ВНЗ для проведення вступної кампанії.
Завдання сертифікації навчальних досягнень випускників пов’язане з установленням відповідності критеріям навчальних досягнень, що визначаються державними освітніми стандартами та навчальними програмами. Потрібно також знати, чи відповідають навчальні досягнення випускника критеріям навчальних досягнень 1, 2, 3 або 4 рівня?
Кожен у країні радів би з того, якщо б більшість учасників тестування були здатні показати найкращі результати й отримати найвищі бали (у нашому випадку 12 балів). Але тоді університети мали б проблеми під час проведення відбору абітурієнтів на навчання: вони б не були здатні вибрати групу абітурієнтів із найкращими результатами.
Це означає, що університети потребують під час вступної кампанії зовсім іншої інформації: їм необхідно знати, хто з абітурієнтів є кращим. Ці два різні завдання ЗНО безпосередньо пов’язані з двома різними підходами до шкалювання результатів учасників тестування: шкалювання на критеріальній основі або шкалювання на нормативній основі. Перша шкала (критеріальна) успішно застосовується при проведенні випускних іспитів (наприклад, ДПА), друга (нормативна) – під час вступу до ВНЗ
