Микола Вінграновський — відомий український поет, прозаїк, кіномитець. У своїх творах він відтворює художній світ, законом якого є краса. Один із літературознавців писав: «Сюжети його рухаються перебігом почуттів, якими щедро наділяються звірі, птахи, рослини і води...»

В оповіданні «Гусенятко» автор розповів про химерний і дивовижний світ пташиного життя, схожого на людське. Він показав радощі і тривоги, смуток і печаль гусиної родини. Гуска і гусак — люблячі батьки, які самовіддано турбуються про своїх дітей. Заради гусенятка, що народилося надто пізно, вони готові на самопожертву, ризикують своїм життям, але не кидають малого напризволяще. «Я з малим лишимось тут і якось плавом будемо добиратись, доки воно не підросте та стане на крила», — вирішив тато-гусак. Він, мабуть, і не підозрював, скільки перешкод буде на їхньому нелегкому шляху: моторні човни, мисливці, пароплави, ГЕС, злі люди.

Гуси нагадують дружну родину, у якій поселилися любов і взаємоповага, почуття відповідальності. Деяким людям багато чого потрібно навчитися у цих благородних птахів: милосердя, доброти, вірності, відповідальності за своїх дітей. І зникли б тоді дитячі будинки, не стало б сиріт і безпритульних, усі б діти були веселими та щасливими.