Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності.

У новелі-казці «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» знайшли відображення і протиставлення два світи — ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого ж і як використовується мотив фантастики, казки? Перш за все для того, щоб яскравіше висловити думку про безперечну перемогу добра над злом.

Умовно-фантастичний світ зовсім не сприймається як щось нереальне. Може, тому що фантастика й реальність надто близькі у казці. У творі «Малюк Цахес» Ціннобер отримує все, на що не має права: любов, поезію, добру славу, кар'єру, гроші. Усе це, за казкою, він дістає завдяки великодушності феї Розабельверде. Але хіба так буває лише у казці? На жаль, ні. Такий парадокс ми спостерігаємо і в житті.

Тільки винна у цьому не фея, не казкові обставини, а реальні риси людської поведінки й характеру. Хтось уміє працювати творчо, але соромиться заслуженої нагороди. А хтось, не вміючи нічого, підносить свої заслуги над усе. А буває, що й чужі заслуги привласнює. Отже, казкова форма твору лише допомагає читачеві зрозуміти попередження автора: стережіться цахесів, не довіряйте людині недобрій, нешляхетній, бо вона здатна на все.

А ще ця казка про людей невдячних. Адже Цахес не оцінив добра феї як вищого дару. Він сприйняв її доброту як належне й не зробив нічого, аби хоч трохи піднятися духом до тих, у кого безсоромно забирав плоди їхньої праці, їхньої творчості. Отож, Гофман засобом фантастичної розповіді попереджає людство про небезпечність таких героїв, як Цахес Ціннобер.