Творчість класика нової української літератури І.П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту.

У вірші «На вічну пам'ять Котляревському» Т.Г. Шевченко, називаючи письменника «праведною душею», пророкував невмирущу славу його імені: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть.

Шевченкові слова стали пророчими.

Більше 200 років минуло з часу появи «Енеїди» Котляревського, але й сьогодні цей твір є не тільки фактом історії літератури, а живим явищем сучасної культури, яке допомагає нам відчувати безперервність буття в його історичному розвитку, збагачує наші уявлення просвіту просторі й часі, примножує особистий досвід, дає естетичне задоволення, пробуджує і розвиває нашу самосвідомість.

У вірші В. Сосюри «І.П. Котляревському» читаємо:
Над книжкою твоєї «Енеїди»
Нащадок схилить радісне чоло.
«Енеїда» була популярною завжди.

Відчувається її популярність і в наш час, бо, читаючи цей шедевр, відкриваєш багато картин з життя українського народу: описи вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців (горлиця, третяк, гопак, гайдук, журавель, халяндра) та всіляких забав (у свинки, у Панаса, в хрещика). Справжній реєстр народних ігор! Картини життя народу в «Енеїді» створюють таке враження, ніби перебуваєш в українському селі. Безперечно, це досягається великою кількістю побутових деталей, яскравістю й досконалістю їх опису.

Народні звичаї, повір'я, одяг, посуд, їжа описані в поемі інколи докладніше, ніж у спеціальних етнографічних дослідженнях, наприклад, картини навчання, субіток, забав у Дідони тощо. Або простежимо змалювання жіночого й чоловічого одягу та взуття:

Дідони:
Взяла кораблик бархатовий,
Спідницю і корсет шовковий
І начепила ланцюжок;
Червоні чоботи обула
Та і запаски не забула,
А в руки з вибійки платок.

Енея:
Штани і пару чобіток; Сорочку і каптан з китайки.
І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок.

Хоча побутові описи в поемі й переобтяжені безліччю деталей, вони легкі і перебувають у нестримному русі. Недаремно Котляревського ще за життя називали блискучим побутописцем, а його «Енеїду» — збірником з українського народознавства, барвистого життя України.

Своїм твором митець-новатор довів, що й у рамках бурлескного жанру можна правдиво показати життя народу. «Списуючи з природи,— писав письменник і педагог С. Стеблін - Камінський,— автор ніде не погрішив проти істини, народність відображається в поемі, як у дзеркалі».

Поема й нині має суспільне значення, бо, без сумніву, впливає на почуття, пробуджує національну свідомість, розкриває характер українців.