П'єсу Миколи Куліша «Мина Мазайло» після першої ж постановки оцінили і глядачі, і критики. її було рекомендовано до показу в усіх театрах України, адже образи і характери героїв трактувалися як живі й оригінальні типи і активно проектувалися на тогочасну українську дійсність.

У п'єсі небагато дійових осіб, події розгортаються між Миною і Мокієм, і герої по-різному ставляться до рішення Мини змінити своє прізвище Мазайло на благозвучне Мазєнін. Герої твору розділилися на два табори в залежності від своїх поглядів. Мокія активно підтримує дядько Тарас, на боці Мини дружина Килина Трохимівна, близька родичка з Курська тьотя Мотя і донька Рина, перші репліки якої створюють сюжетне й емоційне напруження в п'єсі. Дівчина повна ідей щодо того, як зламати вперте небажання Мокія змінити прізвище.

До своєї гри вона підключає найкращу подругу Улю. Рина хоче, щоб Мокій закохався в Улю і забув про своє захоплення усім українським. Гаряче, темпераментно вона вмовляє подругу: «Ой, Улю, ой, Улюню! Коли ти мене любиш, зроби так, щоб Мокій закохався в тебе... Може, він кине свої українські фантазії, може, хоч прізвище дасть поміняти...» Рина прозоро натякає подрузі, що ця гра може бути початком інтимного успіху Улі: вона матиме практику, як закохувати чоловіків у себе і зможе вдало одружитися з якимось молодим партійцем, буде кожного літа відпочивати в Криму, як їхня знайома Оля Семихалкова.

Рина — діяльна, вольова натура. Задля успіху задуманого вона ладна грати почуттями близьких їй людей, розбити серце рідного брата Мокія. Ця молода дівчина повчає матір, дає їй вказівки, знає і вдало використовує вразливі місця людей, миттєво орієнтується в ситуації, вміє підлещуватися і викликати довіру. Вона гарний дипломат, володіє ситуацією, здатна на експромт і авантюру. Рина послідовно і цілеспрямовано формує в очах Мокія імідж Улі, і їй вдалося своїми фантазіями на теми Улиної любові до всього українського зацікавити брата подругою.

Граючи на уподобаннях Мокія, Рина тонко й логічно розставляє пастки. Але гра перестає бути грою: Уля закохується в Мокія і сама вже цікавиться усім українським. Вона докладає багато зусиль, щоб знайти вірш Чубинського і порадувати коханого, стає на його бік у родинному конфлікті. Рина ще не розуміє своєї поразки, продовжує тиснути на подругу, і тональність її вмовлянь змінюється. Вона вже погрожує Улі: «Не сьогодні, то завтра буде опубліковано в газеті наше нове прізвище, але Мокій подав заяву, щоб йому залишили старе... Ти розумієш — Мокій випаде з нашої родини. Ти мусиш його повернути до нас, інакше, Улько, ти більш не побачиш ні Мокія, ні нашої квартири!»

Рина задля своєї вигоди переступить через будь-кого, не зупиниться ні перед чим. Вона завжди впевнена в собі і переконана, що здатна впливати на поведінку і настрої людей, може контролювати їх, має повне право грати людськими долями. Життя для неї — шахова дошка, а кожна людина — пішак. Куди гросмейстер захоче, туди цю фігуру і поставить.

Такі люди, як Рина Мазайло-Мазєніна, були і завжди будуть, але не дай Боже зустріти їх на своєму життєвому шляху.