Реферат: Мідхат-паша: політичні погляди та діяльність


Рубрика: Исторические личности
Вид: реферат
Язык: украинский
Размер файла: 27 кБ

Скачать реферат

Це переконання Мідхата відбилося в його діяльності в Болгарії, Іраку і Сирії.
Одну з основних причин слабості, відсталості, спаду Османської імперії Мідхат-паша бачив у тому, що вона «через брак людей, спроможних визнати перевагу здійсненого прогресу і змусити країну зробити крок уперед, залишилася нерухомої і ні в чому не змінила своїх старих інститутів, що самі, варто сказати це, виявилися в стані дезорганізації, так що зміна системи стало неминучим». Мідхат-паша вважав, що Османська імперія поступово занепадала і ставала другорядною державою тому, що турки, не реформувавши своїх державних інститутів, не змогли одержати тих свобод, «під дахом яких росла і піднімалася європейська цивілизації. Мідхат писав, що в XVIII в. європейські держави домоглися прогресу у своєму розвитку, чого не змогла зробити Османська імперія. Османські піддані «перебували в стані неуцтва і бідності». Чинником, що збільшував, на думку Мідхата, це положення, явилася виняткова строкатість населення держави в національному і релігійному відношеннях. При наявності розбіжностей між османськими підданними імперія піддавалася небезпеки поділу. Саме вона і викликала, на думку Мідхата, поява закону, що одержав назву «танзимат-и хайрийк» («благодійна реформа»), автором якого явився Мустафь Рашид-паша.
Суть цього закону Мідхат-паша визначав як забезпечення «рівного і справедливого відношення до самим різноманітним подданнім держави», що повинно було явитися початком проведення в Османській імперії різноманітних перетворень «перед особою Європи».
На думку Мідхат-паши, усе, що пов’язано з областю керування державою, поступово і неминуче повинно змінюватися під впливом подій. Він писав у своїй доповідній записці на ім’я султана Абдул Азиза: «Природно, що справи і питання, пов’язані з будь-яким принципом і любою частиною державного керування, змінюються під впливом події, що відбуваються щодня і щогодини» У своїй же записці Мідхат писав, що поступові зміни і поява усе нових норм служили причиною видання султанських законів, котріе визначали подальші нитки розвитку країни.
Уявлення Мідхата про свободу навіяні політичною доктриною Монтеск’є, що писав, що суть політичної свободи складається не в тому, щоб робити, що хочеш, а в том. щоб робити те, що наказують закони: свобода є право робити те, що дозволено законами».
Розвиваючи свою думку про значення свободи, Мідхат-паша писала «Людина, що одержує свободу, з одного боку, відчуває розмір і широту своїх спроможностей і, а з іншого боку - безпека особистості і прав свободи в рамках закону. У зв’язку з цим його старання збільшуються, і він, роблячи успіхи в науковому і практичному відношенні, намагається відрізнитися шляхом придбання і розширення своїх знань. Другі роблять краще його звичаї і вдачі, а також роблять більш повним його щастя. І, у результаті своєї ретельності і праць, він хоче, природно, домогтися кращого»..
Проте здійснення всього цього можливо при одній істотній умові, відзначає Мідхат, - за умови «порядку громадської організації», а то кожна людина, що живе по правилах свободи, «насамперед бажає, природно, щастя і порядку для того осередку товариства» членом якої він являєте При цьому «вільна людина бачить власну користь у користі товариства, він так само радіє благу і користі своєї батьківщини і співвітчизника, як своїй власній користі, а тому, - помічає Мідхат,-такі похвальні моральні якості, як любов до батьківщини, ревне відношення до інтересів нації, патріотизм героїзм, порозуміння є результат і слідство властивостей і якостей, що ведуть свій початок від особистої свободи». Колишня велич і перемоги древніх римлян і греків Мідхат-паша пояснює «патріотичною старанністю і національним патріотизмом, що існував завдяки свободі». Таким чином, у судженнях Мідхата про свободу особи, про її значень для прогресивного розвитку товариства чітко просліджується вплив ідей великого французького просвітителя Монтеск’є. Відзначимо при цьому, що Мідхат-паша прямо писав про те, що знаком із творами французького філософа.
Намагаючись пояснити причини відсталості Османській імперії в порівнянні з європейськими країнами, Мідхат-паша писав, що згуртованість і ревне відношення до інтересів батьківщини, властиві європейським народам, безпека і процвітання їхніх країн - результат політичних законів, заснованих на принципах свободи і рівності. Але цей принцип не одержав свого втілення в Османській імперії. На думку Мідхата «якби принцип свободи і рівності був здійснений, якби мусульмани, як і немусульмани, стали володарями рівних цивільних і особистих прав, якщо б усі, починаючи з пастуха і закінчуючи султаном, підпорядковувалися загальному закону, кожний знав би ступінь своєї свободи і повноважень. Якби все це здійснювалося, почуття і погляди обох сторін зосередилися б на загальній користі. Свобода кожного і кожної общини забезпечила їй свободу релігійних справ від яких би те ні було зазіхань, не залишилося би місця для опозицій, ворожнеча і суперництва між різноманітними групами населення. У них, природно, виникнуло б бажання служити справі зміцнення єдності, добробути батьківщини, збільшувати силу і міць держави, підданими якого вони є». Тобто одержало би здійснення усе те, що «ми спостерігаємо в цивілізованих націй». Таким чином, висовуючи ідею політичної свободи, Мідхат-паша зв’язував її насамперед із цивільною свободою, із забезпеченням прав усім членам товариства, незалежно від їх релігійної або соціальної приналежності. Забезпечення політичної і цивільної свободи всім членам товариства розглядалася Мідхат-пашою як найважливіша умова дозволу національного питання і запобігання розпаду і розчленовування Османської імперії. У цьому відмінність політичних гасел свободи і рівності, що висувалися Мідхат-пашой, від тих, що висували французькі просвітителі. Ідею рівності останні протиставляли становим привілеям. І водночас не можна не відзначити, що в Туреччині гасло свободи і рівності були об’єктивно спрямовані проти ідеології османського феодально-клерикального товариства.
Відсталість Османської імперії Мідхат-паша зв’язував також із хибами її системи утворення і темнотою і неосвіченістю мас. Він писав: «У той час як прогрес Європи, що викликає подив світу, є результатом законів і утворення, відсталість народу нашої країни виникає з хиб системи утворення».
Як уже неодноразово відзначалося, Мідхат-паша вважав цілком необхідними заходи, що сприяли б росту освіченості серед широких мас населення як мусульманського, так і немусульманського. Він відзначав слабкий розвиток шкіл турецьких у порівнянні зі школами нетурецьких народів імперії, а тому вважав за необхідне збільшення асигнувань на розвиток народного утворення турок, боровся за сприяння самого турецького населення справі утворення, ставлячи в приклад християн.
Справа в тому, Мідхат вважав украй невигідним для скарбниці збір податків за допомогою особливих чиновників уряду.
Діяльність самого Мідхата не полегшила податкового тягаря трудящих, тому що він прагнув, як було показано, вичавити з платників податків усе можливе, домагаючись високих надходжень у скарбницю, щоб якоюсь мірою сприяти дозволові фінансової кризи держави. Крім того, варто врахувати, що діяльність Мідхата у вілайетах не одержувала майже ніякої фінансової підтримки уряду, у зв’язку з чим він у ряді випадків був змушений самостійна знаходити засоби для фінансування заходів спрямованих на розвиток продуктивних сил турецького товариства. Так конкретні обставини часом створювали відверте протиріччя між теоретичними викладками і практичними діями Мідхата.
Виступаючи виразником інтересів буржуазного розвитку Туреччини Мідхат-паша боровся за розвиток турецької економіки. Він писав: «Османська імперія є тим місцем, де провадиться сировина для вироблення полотнини, ситцю, сукна, папери, як-от: бавовна, шерсть, шкіра. Робоча сила в Османській імперії найдешевша в Європі... У Османській імперії є дуже багато людей, що у стані прикласти капітал у торгівлі і які мали бажання робити це... Чому ж в Османській імперії не з’явиться людина або товариство, що взялися б робити усе, як у Європі? Чому ми повинні купувати в Європи такі прості речі, як сірники і фески?». Мідхат-паша відповідав на цей запитання так: «Все це пояснюється! відсутністю свободи особи. Немає закону, що гарантував би права населення. Правда, у нас є закони, є суд, ради, проте немає того, що гарантувало б їхнє існування. Беззаконні акти цілком можливі. Немає тієї сили, що була б спроможна захистити створене людиною і товариством. Все це в будь-який момент може бути знищене».
Отже, Мідхат-паша бачив в Османській імперії таку форму правління, при якій навіть існуючий! закони не мали ніякого реального значення, тому що не було інститутів, які б їх забезпечували. Наслідуючи ідеям Монтеск’є, Мідхат-паша бачив у політичній свободі необхідна умова для розвитку економіки, промисловості і торгівлі. У цьому зв’язку доречно також пригадати слова Енгельса, що відзначало, що «...турецьке, як і будь-яке інше східне панування, несумісне з капіталістичним товариством; нажита прибавочна вартість нічим не гарантована від хижих рук сатрапів і пашей; відсутня перша основна умова буржуазної підприємницької діяльності - безпека особистості купця і його власності».
Чинником, що перешкоджав розвитку в країні промисловості, Мідхат-паша вважав також «занадто високі позичкові відсотки», шкодував, що «у країні немає банків, що полегшували б торгові операції, як це робиться в Європі». Створені Мідхат-пашой сільськогосподарські кредитні каси зіграли визначену роль у розвитку банківської справи в Туреччині.
Мідхат-паша бачив, як уже говорилося, необхідність у підготуванні кваліфікованої робочої сили для промисловості. Достатньо пригадати створені їм ремісничі училища, у яких навчали різноманітним робітником професіям.
Мідхат заперечував проти думки деяких турецьких державних діячів, що вважали необхідним розвиток турецької економіки винятково за рахунок держави. Він писав, виступаючи за розвиток в Османській імперії приватного підприємництва: «У Європі жодний загальнокорисний захід не проводиться за рахунок держави, усе робиться за рахунок капіталів і зусиллями самого населення». Необхідною умовою такого положення Мідхат-паша вважав знову ж «особисту і цивільну свободу для народу» і закони, що гарантують їх.

Бесплатно скачать реферат "Мідхат-паша: політичні погляди та діяльність" в полном объеме