Реферат: Зіставний аналіз категорії фантастичного в повісті «Вій» М. В. Гоголя та «Венера Ільська» П. Меріме


Рубрика: Зарубежная литература
Вид: реферат
Язык: украинский
Размер файла: 10 кБ

Скачать реферат

В даній роботі здійснюється зіставний аналіз категорії фантастичного в повісті «Вій» М. В. Гоголя та оповіданні «Венера Ільська» П. Меріме.
Обидва твори описують надзвичайні явища, які натякають на існування іншого містичного світу. Для правильного аналізу спочатку необхідно визначити поняття фантастичного. Як говорить Тодоров, фантастичне – це завжди сумнів. Герої в звичайному світі стикаються з надзвичайними силами, але завжди залишається сумнів, можливість потрактувати події раціонально та логічно. Отже, фантастичне – це сумнів, що відчуває людина, яка знайома лише з законами природи, коли вона спостерігає надприродне явище. Вибір все одно лишається: дорівняти все до ілюзії, обману почуттів, продукту уяви, або ж повірити в те, що все це має місце в реальності. Питання лише в тому, хто відчуває сумнів: читач або персонаж. В «Венері Ільській» таке почуття відчуває і той, і інший. Головний герой до кінця не приймає того, що саме статуя вбила Альфонса, він лише розділяє «забобонний страх, що оволодів всім домом», так само і читач, він так і не дізнається: чи то дійсно була статуя, чи ні. У Гоголя зовсім інше. Герої сумніву ніякого не відчувають. Всі впевнені, що дівчина – відьма. Але читач лишається поза цієї впевненості. Такий ефект досягається завдяки останньому абзацу, де автор запевняє, що він лише описує те, що чув; в тій формі, в якій існує ця історія в народі. І читач залишається в сумніві: вірити чи не вірити. Отже, обидва твори зберігають головні ознаки жанру фантастичного. Імпліцитний читач виконує свою функцію інтегрування до світу персонажів, яка характеризується подвійним сприйняттям подій (через сумнів). Але в «Венері Ільській» сумнів є присутнім в самому творі серед персонажів, тоді як у «Вії» таке явище відсутнє.
Тепер перейдемо до понять «дивне» та «незвичайне». Вони не дорівнюють поняттю «фантастичне», бо пов’язані з певним вибором, з виходом зі стану сумніву, тобто з закінченням фантастичного. Дивне з’являється, коли інший світ приймається, а незвичайне – коли приймається рішення, що закони природи не порушені, і знаходиться раціональне пояснення. Більшість творів підтримують фантастичне лише частково, і в кінці все ж таки підводять до певного вибору. Але в двох наших творах фантастичне не вичерпується, та не приходить до кульмінації. Сумнів лишається з нами і після закінчення читання. Тому, якщо говорити про класифікацію Тодорова жанрових підрозділів (незвичайне в чистому вигляді, фантастично-незвичайне, фантастично-дивне, дивне в чистому видляді), то обидва тексти відносяться до фантастично-дивного підрозділу, тобто вони близькі до фантастичних в чистому вигляді творів.

Бесплатно скачать реферат "Зіставний аналіз категорії фантастичного в повісті «Вій» М. В. Гоголя та «Венера Ільська» П. Меріме" в полном объеме