Программа ВНО по истории Украины 2011 года

Стародавня історія України


Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян.

Дати:
IV - середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України;
V - VII ст. – Велике розселення слов’ян.
Поняття та терміни: «історичні джерела», «археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «ремесло», «осілий спосіб життя», «кочовий спосіб життя», «колонізація».

Виникнення та розквіт Київської Русі


Розселення східнослов’янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Дати:
882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом;
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
1019 – 1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві;
1097 р. – Любецький з’їзд князів.

Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

Поняття та терміни: «племінний союз», «князь», «бояри», «верства», «язичництво», «християнство».

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава


Роздробленість Київської Русі. Боротьба за київський стіл. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Розподіл і збереження Галицько-Волинської держави нащадками Данила Романовича.

Дати:
1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;
1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1238 – 1264 рр. – правління Данила Романовича;
1240 р. – захоплення Києва монголами.

Персоналії: Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

Поняття та терміни: «роздробленість», «федеративна монархія».

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ -ХІV ст.


Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності.

Дати:
1037 рр. – спорудження Софійського собору;
1056 – 1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;
1113 р. – укладення першої редакції «Повісті минулих літ»;
1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім».

Персоналії: літописець Нестор, іконописець Алімпій.

Поняття та терміни: «вотчинне землеволодіння», «ікони», «билини», «літопис», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра».

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)


Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація князем Вітовтом самостійності удільних українських князівств. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом Ольгердовичем. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Туреччини. Виникнення українського козацтва. Включення Закарпаття до складу Угорщини, Буковини до складу Молдавського князівства. Московсько-литовські війни. Розвиток культури та освіти.

Дати:
1385 р. – укладення Кревської унії;
1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;
1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії: Свидригайло Ольгердович, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

Поняття та терміни: «шляхта», «пани», «панщина», «магдебурзьке право», «магістрат», «цехи», «дума».

Українські землі в другій половині ХVІ ст.


Зміни у соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Повстання 90-х років ХУІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Братський рух. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.

Дати:
1556 – 1561 р. – Створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;
1569 р. – Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Персоналії: Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

Поняття та терміни: «українська шляхта», «українське козацтво», «реєстрове козацтво», «Запорозька Січ», «козацька старшина», «козацькі клейноди», «греко-католицька церква».

Українські землі в першій половині ХVІІ ст.


Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Дати:
1621 р. – Хотинська війна;
1625 – козацько-польський збройний конфлікт;
1630- козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила)
1637 – 1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;
1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегіуму.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Йов Борецький.

Поняття та терміни: «покозачення».

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.


Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно- політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б.Хмельницького.

Дати:
1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. – Батозька битва;
1654 р. – укладення українсько-російського договору.

Персоналії: Б. Хмельницький, І. Богун.

Поняття та терміни: «Національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина».

Українські землі в 60 – 80-ті рр. XVII ст.


Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно- територіальний устрій Слобідської України.

Дати:
1659 р. – Конотопська битва;
1667 р. – Андрусівський договір;
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. – «Вічний мир».

Персоналії:
І. Виговський, П. Тетеря, П. Дорошенко, І. Брюховецький, І. Сірко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович.

Поняття та терміни: «Руїна».


Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи. Гетьманування І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р. Розвиток культури та освіти.

Дати:
1708 – 1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи;
1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Персоналії:
І.Мазепа, І.Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, П.Орлик, Ф.Прокопович, С.Величко, С.Палій.

Поняття та терміни: «Конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «козацькі літописи».

Українські землі в другій половині XVIII ст.


Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти.

Дати:
1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;
1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Персоналії:
К. Розумовський, П. Калнишевський, Г. Сковорода, М. Березовський, І. Григорович-Барський, А. Ведель, Д. Бортнянський.

Поняття та терміни: «автономія», «Нова (Підпільненська) Січ», «Задунайська Січ», «Коліївщина», «паланка», «зимівник».

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.


Включення українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Дати:
1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського;
грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
1846 -1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

Персоналії:
І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, М.Гулак, Т. Шевченко.

Поняття та терміни: «промисловий переворот», «ринкові відносини», «нація», «національне відродження», «національна ідея», «декабристи», «масонство».

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.


Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі, діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Дати:
1833 – 1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1848 р. – скасування панщини в Галичині.

Персоналії: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця.

Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.


Національне відродження. Відкриття університетів. Культурно-освітній рух. Поява «Історії русів». Розвиток літератури, мистецтва.

Дати:
1805 р. – відкриття університету у Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.

Персоналії: І. Котляревський, Т. Шевченко, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.


Реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Заснування та діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства». Вплив російського громадсько-політичного руху на Україну.

Дати:
1853 – 1856 рр. – Кримська війна;
1863 рр. – Валуєвський циркуляр;
1876 р. – Емський указ.

Персоналії: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, Б. Грінченко.

Поняття та терміни: «земства», «громадівство», «Братство тарасівців», «Чигиринська змова», «хлопомани».

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.


Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Дати:
1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка);
1890 р. – створення Русько-української радикальної партії.
1899 – створення УНДП.

Персоналії: Є. Левицький, І. Франко, М. Павлик, Ю. Бачинський, М. Грушевський.

Поняття та терміни: «трудова міграція», «українофіли», «москвофіли», «народовці», «партія», «нова ера».

Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.


Становлення і консолідація української нації. Піднесення української культури. Освіта. Недільні школи на Наддніпрянській Україні. Розвиток науки. Розвиток нових напрямів культури. Відкриття театрів, музеїв, архівів. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.

Дати:
1865 р. – відкриття Новоросійського університету.

Персоналії: І. Мечников, Д. Яворницький, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Л. Українка, І. Франко, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, М. Лисенко, С. Гулак- Артемовський, М. Пимоненко, А. Кримський, Д. Заболотний, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Леонтович, С. Крушельницька.

Поняття: «меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».

Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.


Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Економічна криза 1900 – 1903 рр. та передвоєнне економічне піднесення. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907 – 1914 рр. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Дати:
1900 р. – утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.

Персоналії: Є.Чикаленко, С.Єфремов, С.Петлюра, М.Міхновський.

Поняття та терміни: «монополія».

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.


Становище промисловості та сільського господарства. Розвиток кооперативного руху. Радикалізація українського політичного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Персоналії: А. Шептицький, К. Трильовський, І. Боберський, А. Волошин.

Україна в Першій світовій війні


Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України в 1914 р. Початок російської адміністрації в Галичині. Перебіг воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Дати:
Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.

Персоналії: К. Левицький, О. Бобринський.

Поняття та терміни: «Світова війна», «Союз визволення України», «Головна українська рада».

Українська революція


Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради, погляди самостійників). Вплив корніловського заколоту на події в Україні. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

Дати:
Березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;
Квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;
Червень 1917 р. – Перший Універсал Центральної Ради;
Липень 1917 р. – Другий Універсал Центральної Ради, збройний виступ самостійників;
Листопад 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради, проголошення УНР;
Січень 1918 р. – Четвертий Універсал Центральної Ради.

Персоналії: М. Грушевський, С. Єфремов, В. Антонов-Овсієнко, Ю. Коцюбинський.

Поняття та терміни: «автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний секретаріат», «Народний секретаріат», «українізація армії», «регіональні республіки».

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.)


Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Прийняття Конституції УНР. Державний переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. «Київська катастрофа». Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Прийняття Конституції УСРР 1919 р. «Чортківська офензива». Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Утворення Галицької СРР. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Дати:
січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;
березень 1918 р. – відновлення влади УЦР в умовах окупації;
29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;
листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;
22 січня 1919 р. – Акт злуки.

Персоналії: П. Скоропадський, К. Левицький, Д. Вітовський, Є. Петрушевич, С. Петлюра, В. Винниченко, В. Боженко, Н. Махно, Ю. Тютюнник.

Поняття та терміни: «гетьманат», «Директорія», «Українська Галицька армія».

Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)


Процес входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Початок курсу на індустріалізацію. Політика «коренізації» УСРР. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження в літературі та театрі. Утворення ВУАН. Боротьба з націонал-комунізмом.

Дати:
1921 – 1923 рр. – голод в Україні;
1923-1933 рр. – політика «українізації»;
1925 р. – завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію;
1927 р. – завершення відбудови сільського господарства, курс на колективізацію;
1928 р. – «Шахтинська справа»;
1929 р. – «Спілка визволення України»;
1930 р. – процес над «Спілкою визволення України». .

Персоналії:
Х. Раковський, Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М.Волобуєв, М. Хвильовий (Фітільов), Г.Юра, Л.Курбас, М.Бойчук, О.Довженко.

Поняття та терміни: «індустріалізація», «державний переворот», «громадянська війна», «політичні процеси», «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «українізація», «автокефальна церква».

Радянська модернізація України (1929 -1938 рр.)


Прояви процесу модернізації в радянській Україні. Зміна соціальної структури суспільства в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Монополізація духовного життя. Згортання українізації.

Дати:
1929 – 1938 рр. – період радянської модернізації в Україні;
1932 – 1933 рр. – Голодомор в Україні;
1934 р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва;
1937 р. – завершення колективізації в Україні.

Персоналії: О.Стаханов, П.Постишев, С.Косіор, М.Скрипник, Й.Сталін.

Поняття та терміни: «форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п’ять колосків», «голодомор», «геноцид», «репресії», «розстріляне відродження».

Західноукраїнські землі (1921 – 1938 рр.)


Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економіка українських земель. Українські суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х роках.

Дати:
1929 р. – утворення ОУН;
1930 р. – польська «пацифікація» у Східній Галичині;
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.

Персоналії: Є. Коновалець, Д. Донцов, С. Бандера, А. Мельник, В. Липинський, А. Шептицький, А. Волошин.

Поняття та терміни: «осадництво», «пацифікація», «русофільство», «русинство», «українофільство»

Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)


Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни, окупація України. Встановлення окупаційного нацистського режиму. Розгортання діяльності радянських партизан та українського визвольного руху. Створення УПА. Визволення України. Перемога у Великій Вітчизняній війні.

Дати:
17 вересня 1939 р. – Червона армія перейшла польський кордон;
15 листопада 1939 р. – Західну Україну включено до складу УРСР;
2 серпня 1940 р. – Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР;
30 червня 1941 р. – проголошення Акта про відновлення Української Держави;
1943-1944 рр. – основні військові операції на території України (Корсунь- Шевченківська, Львівсько-Сандимирська);
6 листопада 1943 р. – визволення Києва;
9 травня 1945 р. – День Перемоги, завершення Великої Вітчизняної війни.

Персоналії: С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич, О. Довженко, О. Теліга.

Поняття та терміни: «депортація», «план «Ост», «новий порядок», «рух Опору»

Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.


Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Відбудова великих індустріальних об’єктів (Азовсталь, Дніпрогес, Запоріжсталь, шахти Донбасу тощо). Розгортання ідеологічних кампаній. Голод в Україні 1946 – 1947 рр.

Дати:
квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею ООН;
1946 – 1947 рр. – голод в Україні;
квітень – липень 1947 р. – операція «Вісла».

Персоналії: Д. Мануїльський, Р. Шухевич, Я. Галан, О. Гончар, Й. Сліпий.

Поняття та терміни: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина»

Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)


Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Будівництво потужних індустріальних об’єктів. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950 – 1960-х рр.: припинення масових репресій, політична реабілітація безвинно засуджених. Реформа управління економікою. Виникнення руху «шістдесятників», першої хвилі дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Дати:
лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР;
1956 р. – ХХ з’їзд КПРС.

Персоналії:
A. Горська, І. Драч, І. Дзюба, О. Кириченко, Л. Костенко, Л. Лук’яненко, М. Підгорний, Є. Сверстюк, І. Світличний, B. Симоненко, В. Чорновіл.

Поняття та терміни: «лібералізація», «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники», «дисидентство»

Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 – початок 1980-х рр.)


Здійснення економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Друга хвиля дисидентського руху. Політико- ідеологічне становище радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р.

Дати:
1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.

Персоналії: О. Бердник, П. Григоренко, Б. Горинь, М. Горинь, М. Литвин, В. Марченко, С. Параджанов, В. Романюк, М. Руденко, В. Стус, О. Тихий. С. Хмара, П. Шелест, В. Щербицький.

Поняття та терміни: «розвинутий соціалізм», «застій», «номенклатура», «дефіцит», «урбанізація», «самвидав», «правозахисник».

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України


Антиалкогольна кампанія, Чорнобильська катастрофа. Загострення соціально- економічної кризи: продаж товарів за картками споживача з купонами, зростання цін. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр.: загальноукраїнський страйк шахтарів, виникнення Народного руху України (Народний рух України за перебудову), перші альтеративні вибори до Верховної Ради. Здобуття Україною незалежності: прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет, Акт проголошення незалежності України, проведення референдуму та виборів Президента України.

Дати:
квітень 1985 р. – початок «перебудови»;
26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильської АЕС;
вересень 1989 р. – виникнення Народного Руху України (Народний рух України за перебудову);
16 липня 1990 р. – прийняття Верховною Радою ;
24 серпня 1991 р. – прийняття Верховною Радою Акта проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.

Персоналії: Л. Кравчук, В.Чорновіл.

Поняття та терміни: «інфляція», «
гласність», «плюралізм».

Україна в умовах незалежності


Заснування Збройних Сил України. Прийняття Конституції України. Прийнят я державної символіки. Формування інституту громадянства та соціально- економічні реформи наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.: приватизація засобів виробництва, лібералізація цін, грошова реформа, диференціація суспільства. Інтегрування України у світове співтовариство.

Дати:
6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України;
липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. – Україна стає членом Ради Європи;
28 червня 1996 р. – прийняття Конституції України;
грудень 2004 р. – обрання Президентом України В.Ющенка;
2006 р. – прийняття Верховної Радою України Закону «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні».

Персоналії: Л. Кучма, В. Ющенко.

Поняття та терміни: «приватизація», «поліетнічна держава».

Характеристика тесту з історії України


Зміст тесту визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. (Затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ № 1218 від 08.12.2010 р.).
Загальна кількість завдань тесту – 60.
На виконання тесту відведено 150 хвилин.

Тест з історії України складається із завдань чотирьох форм:


1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання пропонується чотири варіанта відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо абтурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей A

2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Д) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

3. Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Г) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

4. Завдання з короткою відповіддю множинного вибору. До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і записав правильні відповіді у бланку відповідей А.

За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати:


• за завдання з вибором однієї правильної відповіді 0 – 1 тестовий бал.
• за завдання на встановлення відповідності 0 – 1 – 2 – 3 – 4 тестових бали.
• за завдання на встановлення правильної послідовності 0 – 1 – 2 тестових бали.
• за завдання з короткою відповіддю множинного вибору 0 – 1 – 2 – 3 тестових бали.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту з історії України, – 84.

Композиція завдань у тесті з історії України ґрунтується на таких засадах:


1. Завдання розміщено відповідно до періодів історії України, що зазначені в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
2. Завдання розміщено від завдань з вибором однієї правильної відповіді до завдань із короткою відповіддю множинного вибору.

Під час підготовки до складання тесту рекомендується використовувати підручники, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».
1. Лях Р., Темірова Н. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 192 с.
2. Власов В. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 280 с.
3. Власов В. Історія України: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 256 с.
4. Швидько Г. К Історія України. ХVІ – ХVІІІ ст.: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 1999. – 384 с.
5. Турченко Ф., Марокко В. Історія України: Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 352 с.
6. Реєнт О., Малій О. Історія України. Кінець ХVІІІ – початок ХХ століття: Посібн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 224 с.
7. Турченко Ф. Новітня історія України. Частина перша. 1914–1939: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.
8. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1914–1939): Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.
9. Турченко Ф. Новітня історія України (1939 – початок ХХІ ст.): Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – 384 с.
10. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1939–2001): Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 320 с.